Міграція грошових знаків відбулася! ... І що тепер?!

  .... продовження!!!

Частиною 1 ст.185 КАС України визначено коло осіб, які мають право оскарже-ння в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції. Зокрема, це сторони та інші особи, які брали у часть у адміністративній справі. Також правом на оскарження в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції наділяються особи, які не брали участі у справи за умови, якщо суд першої інстанції вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

                  Склад осіб, які беруть участь у адміністративній справі визначається ч.1 ст.47 КАС України, зокрема, це сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. У відповідності до ч.1 ст.50 КАС України сторонами у адміністративному процесі є позивач і відповідач, а ст. 53 КАС України дає визначення  третіх сторін у адміністративному процесі та порядок їх вступу у адміністративну справу. Також, ч.1 ст.62 КАС України дає визначення колу осіб, які в адміністративному процесі беруть участь як інші учасники адміністра-тивного процесу.

 

З матеріалів адміністративної справи №2а-1312/392/12 вбачається наступне. Сторонами у адміністративній справі є:  позивач - КАЛЮЖНА Оксана Віталіївна та відповідач – директор Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради ПАВЛЮК Н.А., а також третя сторона – ПРОКОПІВ В.Д..   
Отже,   Військово-медичний клінічний центр Західного регіону у адміністративній справі №2а-1312/392/12 не є стороною, а  відтак,  у відповідності до  ст.185 КАС  України немає права оскарження в апеляцій-ному порядку постанови Личаківського районного суду міста Львова від 09 листопада 2012 року про задоволення адміністративного позову.

 

                 Більше того, постановою від 09 листопада 2012 року у адміністративній справі №2-а/1312392/12 Личаківський районний суд міста Львова «… постановив:

                1.Адміністративний позов задовольнити.

                2.Визнати дії громадської комісії з житлових питань Виконавчого комітету Львівської міської ради та директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради в частині не включення Калюжної Оксани Віталіївни у список для першочергового надання житла як одинокій матері неправомірними.

               3.Визнати наказ директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №143 від 31 березня 2010 року в частині відмови включити Калюжну Оксану Віталіївну  у список осіб для першочергового надання житла як одинокій матері неправомірним і скасувати його в даній частині з моменту прийняття.

               4.Визнати право Калюжної Оксани Віталіївни на зарахування її сім’ї  в складі дві особи, а саме Калюжної Оксани Віталіївни та сина Калюжного Бориса Олексійовича, 05 червня 1999 року народження, на квартирний облік при виконавчому комітеті Львівської міської ради на пільгових умова як одинокої матері, яка самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину зі збереженням черговості за попереднім місцем проживання.

               5.Зобов’язати громадську комісію з житлових питань Виконавчого комітету Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради усунути порушення прав позивача Калюжної Оксани Віталіївни шляхом прийняття за її зверненням від 17 грудня 2009 року обґрунтованого рішення у відповідності до вимог статей 39 та 45 ЖК України. ….». Як вбачається із тексту результативної частини постанови Личаківського районного суду міста Львова від  09.11.2012 року  у даному судовому рішенні суд жодним чином не вирішує  права, свободи, інтереси чи обов’язки Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, що свідчить про те, що у відповідності до ч.1 ст.185 КАС України Військово-медичний клінічний центр Західного регіону немає права на оскарження в апеляційному порядку даного судового рішення у якості особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Окремо слід зазначити і наступне. Дослідження положень статті 185 КАС України дає змогу дійти висновку про те, що апеляційна скарга  у адміністративному процесі може бути подана на всі постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили. Як вбачається із метеріалів  адміністративної справи №2-а/1312392/12 постанова Личаківського районного суду міста Львова від  09.11.2012 року про задоволення адміністративного позову набрала занонної сили. Про це свідчать документи, які вказують про отримання судового рішення сторонами та маються у матеріалах справи, а саме:

--повідомлення про вручення поштового відправлення №7900034156278  відповідачу по справі, (а.с.151);

--повідомлення про  вручення  поштового  відправлення  №7901703657446 позивачу по справі , (а.с.152);

--заява третьої сторони від 05.12.2012 року про отримання  нею 18.12.2012 року постанови як третьою стороною у справі,(а.с.154).  Отже, Личаківський районний суд міста Львова направив  постанову від  09.12.2012  року  про  задоволення  позову  у адміністративній  справі №2-а/1312392/12 всім сторонам, що брали участь у адміністративній справі, а відтак, дане судове рішення набрало законної сили та підлягає виконанню на всій території  України і  знаходиться у стадії виконання з 25 грудня 2012 року.